5 жовтня, відповідно до напрямку виховної роботи «Я і творчість», учні 8-В класу взяли участь у майстер-класі на базі закладу громадського харчування «Пріма-піца». Діти довідалися, звідки примандрував до нас цей пекарський витвір. Кожен відчув на дотик еластичність тіста, котре випласталося під вправними рухами качалки. Хлопці намагалися не поступатися дівчатам. А потім кожен на свій смак наповнював піцу начинками : сиром, салямі, сосисками, копченою курятиною, шматочками ананаса. Усі переконалися, що піца має лише натуральні складники, без майонезу. Найбільша радість – яскрава духмяна випічка, творіння власних рук.

Піца сьогодні знайома всім і кожному. Звідки вона прийшла до нас? «Звичайно ж, з Італії»,- відповість майже кожен. Авжеж, ви не помилилися. Прабатьки  нинішньої піци, зрозуміло, під іншими назвами, відомі з найдавніших часів.

Важко сказати, якому народу належить честь винаходу тієї страви, яка, багато разів змінюючись і поліпшуючись, стала знаменитою італійською піцою. Ясно тільки, що на звання її авторів можуть претендувати кілька націй. Серед них – етруски, римляни, фінікійці, греки.

Воїни царя стародавньої Перської імперії (521-486 рр. до н. е.) Дарія Великого , звиклі до багатоденних переходів, готували на своїх пласких щитах особливий різновид хліба, на який клали сир і фініки.

Подібна страва  з найрізноманітнішими начинками відома була і стародавнім етрускам.

Греки  були чудовими пекарями. Судячи з усього, саме вони стали класти на сире тісто сир і різні  начинки ще до випічки. Відома стародавня грецька страва “плакунтос” – плаский круглий хліб, на який клали  масло, часник, цибулю, трави й маслини. Уже в “Республіці” Платона згадується круглий хліб з оливками і сиром. Згідно з легендою, римські легіонери, що повернулися з Палестини, принесли із собою страву, що називалася “піцеа” і була хлібом, на який клали різні овочі. Автор Романенко Л.К.